UA Travel: Надихайся і мандруй Україною

Походи в надра дикої природи вчать легко відмовлятись від благ цивілізації. Проте деякими згадками про світ людей все ж варто запастись, вирушаючи взимку в гори – навіть якщо це прогулянка в межах селищ та туристичних пам’яток. Ось те, що важливо, з мого досвіду. Раптом комусь знадобиться.

 

Напої. Обов’язково гарячий чай в термосі, краще солодкий. Каву не раджу – після кількох кілометрів підйому, навіть пологим схилом, ваше серце і так вилітатиме з грудей. І обов’язково вода, хоча б якась – джерела питної води на вашому шляху не буде. Ні, звісно, в Карпатах повно джерел, але коли вам критично не вистачатиме води – джерела не буде, і ви їстимете сніг.
Мені позавчора на 6-годинний похід в гори не вистачило навіть півлітрового термоса з чаєм. А от вчора в похід на таку ж відстань я взяла ще й води у термокружку. Вистачило. Про сніг, доречі, не жартую. Його можна їсти – але маленькими шматочками, і обов’язково гріти в роті. Ну або на вогні, якщо робите довгий привал.

 

Гроші. В горах не буде банкоматів. Так, там будуть курортні містечка, готелі, ресторани, автобуси, але банкоматів – не буде. Ну, або ви їх просто не знайдете. Тому, якщо вам потібно мати з собою певну суму, краще зніміть її в банкоматі великого міста по дорозі. Термінали, доречі, теж далеко не всюди є.

 

Я за два дні подорожі так і не змогла купити собі їжі, хоча на карті спокійно лежали рятівні 200 гривень. Змогла зняти їх аж сьогодні в Прикарпатті.
Доречі, в деяких крамничках та готелях скоріш за все можна розрахуватись через веб-банкінг. Але це не точно, і точно не всюди.

 

Їжа. Навіть якщо ви йдете популярним туристичним маршрутом, де влітку вирує життя, а понад стежкою димлять казани в колибах, взимку готуйтесь побачити до дахів заметені снігом ознаки цивілізації. Якщо ваш маршрут пролягає через село, це ще не означає, що там є крамниця. І вже точно не означає, що вона буде відчинена.

 

Колись я пів-дня йшла пішки трасою через села на Різдво. Крамнички там були, але всі – зачинені. Можливо, вам пощастить більше, але мати в наплічнику пачку печива або консерву зайвим не буде.
В крайньому випадку вас врятує солодкий чай. В усякому разі, не так швидко почне паморочитись в голові – успішно перевіряла на собі.

 

Змінні рукавички та шкарпетки. Яким би легким не був маршрут, та яким би теплим не було взуття. Пальці рук і ніг – найбільш вразливі до обморожень ділянки тіла, і тримати їх мокрими на морозі – то є знущання.

 

Ліхтарик та PowerBank. Це обов’язково. Ваші телефони рано чи пізно розрядяться, ніч раптово застане в лісі. Ліхтарик гарантовано допоможе і знайти дорогу, і привернути увагу людей. Телефони в поході краще вимикати – всі вони на морозі та в умовах поганого зв’язку поводять себе неадекватно, і можуть розрядитись в критичний момент. Навіть якщо хвилину тому були заряджені на 100%. Сильно рятує заряд і режим польоту – в ньому ви навіть зможете користуватись навігатором, якщо збились з маршруту. GPS-маячок вміє працювати без сім-карти. А переписка з друзями та інші радості життя трохи почекають.

 

Одяг. Вдягатись в гори, як капуста, не варто. На підйомі вам точно буде жарко, а на привалі – нестерпно холодно. Краще вдягти термобілизну і тонкий светр, а з собою мати теплу кофту, яку вдягнете, як тільки відчуєте, що замерзаєте. Мене наприклад чудово врятувала армійська флісова кофта, а найбільш комфортним для походу виявився звичайний лижний костюм.

 

Аліна Косовська